- повішальник
- —————————————————————————————пові́шальникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
повішальник — а, ч., діал. Вішальник (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
повішеник — а, ч. Те саме, що вішальник 2) … Український тлумачний словник
вішальник — 1) (той, хто повісився / страчений повішанням), повішеник, повішений, шибеник 2) див. кат … Словник синонімів української мови
вішальник — а, ч. 1) зневажл. Той, хто здійснює репресії, вішає людей. 2) Той, хто повісився або страчений через повішення … Український тлумачний словник
вішеляк — ляка, ч. Ол. [1.] Вішальник, кат, що займається вішанням. [2.] Денат, людина, яка повісилась … Словник лемківскої говірки